Історична довідка

Нове Село! Яке ж воно прекрасне
Воно одне таке на цілий світ
Пшеничним колосом буяють рідні ниви
Чарує веснами садів вишневий цвіт
Самець хвилює пісню колисанки
Шепочуть віттям осокори й ясени
Нове Село! Його пісні й світанки
Візьму з собою в пам'ять назавжди.

Село Нове Село – це центр Новосільської сільської ради. Відстань до районного центру смт Підволочиськ 18 км до обласного 55 км. Під час з одного з перших набігів на українські землі у 1452 році було повністю зруйноване поселення Вегерів Окіп. Жителі його почали відбудовувати село за декілька кілометрів від зруйнованого села, це поселення почали його Новим Селом. Тривалим часом це було тільки хутором. Перша згадка про Нове Село дотується 1463 роком, коли воно за актом від 09 липня стало власністю В. Збаразького.

За Андрусівським актом залишалося в складі Польщі 1667 року Нове Село, що входило до Теребовлянського повіту. Пізніше воно стало власністю шляхтичів Йорданів, які володіли ним близько століття. У 1772 році Нове Село відійшло до Австрії. У 1810 році село відійшло до Росії. У 1885 році село стало центром гміни, що входило до складу Збаразького повіту. У 1899р та 1902 році у Новому Селі побував І.Франко. У 1905 р. споруджено спеціальне шкільне приміщення, яке мало дві класні кімнати. До 1951 року школа була початковою, до 1960 р. семирічкою. У 1961 побудовано другий поверх двоповерхового корпусу школи. В середині липня 1919 року село було під владою Польщі. У вересні 1939 року село перейшло під владу радянської влади. У січні 1940 року село стало районним центром (існував до березня 1959 року) та увійшло до Підволочиського району у якому були створені відповідні установи та організації зокрема промкомбінат, перукарня декілька підприємств громадського харчування, створено електростанцію, почалось будівництво цегельного заводу. Побудована лікарня на 25 ліжок, амбулаторія аптека. Споруджено сільський клуб де працювало 8 гуртків художньої самодіяльності, бібліотека, кіноустановка. У грудні 1947 року був створений колгосп ім. Т.Шевченка. З 1970 року працює музична школа, яка діє і до нині.

З гордістю місцеві жителі називають імена своїх земляків,які народились в Новому Селі:

вчений в галузі матеріалознавства композиційних матеріалів, доктор технічних наук, професор Петро Стухляк,
вчений у галузі медицини А. Гудима,
філософ, релігієзнавець Арсен-Ярослав Гудима,
науковці Н. Грицина, Я. Олійник, А. Скоць,
громадський діяч І. Зварун,
діяч ОУН І. Малюца,
актор і режисер Богдан Паздрій.

Проживали:

громадська діячка Катерина Миронівна Зарицька,
Мирон Онуфрійович Зарицький (1889— 1961) видатний український математик, професор Львівського державного університету, дійсний член Наукового Товариства ім. Т.Шевченка з 1927 р.
живописець, мистецтвознавець А. Малюца,
поет Арсен Вікарук.

Важливою архітектурною пам’яткою є відбудована і відкрита в роки незалежності церква Св. Михаїла (освячена 4 червня 1993 року). У селі є пам’ятники присвячені бойовій славі українського народу у Великій Вітчизняній війні.

Протягом 2004-2005 рр. село було газифіковано.

Протягом 2016-2018 року Створено опорну школу Новосільську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів ім.Мирона Зарицького Новосільської сільської ради Тернопільської області.

Реалізовано 16 проектів - поточні та капітальні ремонти сільських доріг за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад 3332,9 тис грн.

Проведено, капітальний ремонт сільського клубу с.Гнилички, замінено вікна в сільському клубі с. Лисичинці, проведено зовнішній поточний ремонт ДНЗ с. Гнилиці, внутрішній поточний ремонт школи І-ІІІ ст. с.Нове Село, а також замінено вікна та двері на металопластикові в Новосільській ЗОШ, вкладено бруківку в центрі села Нове Село та змонтовано металеву огорожу біля адмінбудинку сільської ради та СБК с Нове Село.

Завдяки торговельній мережі приватної форми власності, територіальна громада забезпечена в повній мірі широким спектром товарів народного споживання.

Головним пріоритетом соціальної політики в сучасних умовах є збереження і відтворення природних ресурсів для забезпечення сталого розвитку та високої якості життя кожного громадянина.

Основним напрямом господарської діяльності на території громади є сільськогосподарське виробництво (рослинництво, тваринництво), а також підприємницька діяльність з надання послуг та торгівля.